Діти вулиці!

Ви не знаєте, що спонукає дітей йти на вулицю? Це ви  дорослі! Відсутність належних житлових умов та елементарної соціальної адаптації сім’ї - основні чинники, що, у даному разі, можуть призвести до того, що діти з цих сімей опиняються на вулиці у пошуках іншого шляху у житті. Більшість таких сімей, як правило, перебувають у складному матеріальному, психологічному, емоційному становищі. Не бажаючи при-миритися з реальністю, діти йдуть з рідних домівок.

У значної частини з них батьки зловживають алкоголем або перебувають у місцях позбавлення волі. Діти змушенні проживати у чужих людей, у сім’ях родичів тощо.     За останні роки кількість дітей, які більшу частину часу, в тому числі й нічного, пере-бувають на вулиці, набула значного масштабу. З’явилася нова категорія дітей, яких звично називають “діти вулиці". У державних закладах про них говорять як про безпритульних соціальних сиріт, позбавлених батьківської опіки.

Основні характеристики “дітей вулиці”,  їх  стиль, життя та потреби:
•   більшість “дітей вулиці” - діти підліткового віку;
•   хлопчиків на вулиці більше, ніж дівчаток;
•   більшість підлітків виховуєть-ся у багатодітних сім’ях;
•   надто часто “діти вулиці” про-живають у нетипових для Украї-ни сім’ях: без батьків або тільки без матері чи без батька;
•   серед батьків таких дітей не-рідко зустрічаються освічені люди, які мають постійну робо-ту;
•   значна   частина   “дітей   ву-лиці”   мають   проблеми   з най-ближчими родичами;
•   значний вплив на прискорення процесу переходу дитини до та-кого статусу має низьке матеріа-льне становище сім’ї;
•   значна частина “дітей вулиці”  заробляють  гроші  самостійно, причому дуже часто “робота”  дає гарні  прибутки,  але  є асо-ціальною: крадіжка, жебракуван-ня, надання сексуальних послуг та ін.;
•   “діти вулиці” часто зазнають експлуатації й насилля з боку ровесників і дорослих на вулиці та вдома;
•   діти нерегулярно харчуються, часто голодують;
•   “діти вулиці” вживають алко-голь, наркотики, нюхають клей, палять цигарки.
Найсерйознішою проблемою у сфері захисту прав дитини в Україні на сьогодні є дитяча бездоглядність та безпритуль-ність. Дана проблема в Україні має місце вже досить давно. Політика держави щодо соціа-льного захисту безпритульних дітей ґрунтується на положеннях законів України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей», «Про соціальну роботу з дітьми та молоддю», «Про охорону дитинства».
Поради батькам щодо попередження виникнення бродяжництва підлітків:
• задовольнити базові потреби дітей;
• сприяти засвоєнню моральних та етичних норм, соціально прийнятних форм поведінки;
• проявляти щирий інтерес до підлітка, створювати безпечну і комфортну атмосферу  спілку-вання та взаємодії з ним.

    
Не залишайтесь осторонь чужої біди і вона ніколи не постукає до Вашого дому!

 
Інформаційна служба освіти