Голодомор

Пекельні цифри та слова 

У серце б'ють неначе молот, 

Немов прокляття ожива 

Рік тридцять третій! Голод! Голод!

Біла молитва братика 

Бозю! Що там у Тебе в руці?! Дай мені, 

Бозю, хоч соломинку… 

Щоб не втонути в голодній ріці. 

Бачиш, мій Бозю, я ще – дитинка. 

Таж підрости хоч би трохи, бодай. 

Світу не бачив ще білого, Бозю.

 Я – пташенятко, прибите в дорозі. 

Хоч би одненьку пір'їночку дай… 

Тато і мама – холодні мерці.

Бозю, зроби, щоб їсти не хтілось, 

Холодно, Бозю, Сніг дуже білий. … 

Бозю, що там у Тебе у руці?

    Пам'ять – нескінченна книга, у якій записано все: і життя людини, і життя країни. Та багато сторінок у нашу історію вписано кривавим і чорним. Особливо вражаючі сторінки, де смертельним шрифтом викарбовано слова: голод, голодомор. Трагічна пам'ять про голодомор – то як чорний незглибимий колодязь, у який, можливо, і не хотілося б заглядати, бо ж побачимо себе далеко не такими, якими б хотілося бачити. Але мусимо подивитися в цей колодязь чесно, аби очистити свої душі від скверни, самосповідатись і покаятись, аби не повторилося найстрашніше горе за всю історію України.

Голодомо - великий злам