Сучасні діти

20.10.2015 21:59
Діти... Скільки тривог переживають матері й педагоги, вимовляючи це слово. Скільки книжок написано про таємничу душу дитини, скільки дисертацій стоїть на бібліотечних полицях. 
 Дивлячись як підростає мій син, я пригадую себе, коли мені було стільки ж: боязка, сором’язлива, зовсім інші захоплення. Я і мої однолітки колекціонували календарі, листівки, захоплювалися музикою "Ласкового мая”, "Веселых ребят”, вели листування з своїми однолітками з інших міст, селищ, любили дивитися індійські кінофільми.
 Роки ідуть... Життя рухається вперед...Змінюються смаки, захоплення, разом з життям змінюється й людина.
 Зараз я часто замислююся над питанням: які ж вони, сучасні діти, чим вони відрізняються від дітей 20-15 років тому?
 Сучасні діти, які ви? З одного боку – розумні, щирі, ділові, з 
іншого – вередливі, неслухняні, вперті, самолюбиві, вразливі, нетерплячі як до вимог учителя, так і до слабкостей товаришів, різкі і прямолінійні у судженнях про навколишній світ, особливо про поведінку старших.
 Вони різні, постійно мінливі. Ми бачимо їх глибоко замисленими,
зануреними у вирішення поставлених проблем, гамірними, веселими, розкутими в спілкуванні з однолітками і дорослими. Вони дуже цінують відвертість, повагу до себе з боку оточуючих. 
 Сьогодні до сучасних дітей людське суспільство ставиться по-різному. Одні – негативно. Говорять, що теперішня молодь з якимись викрутасами, хоче виділитись чимось від інших. Інші – позитивно, стверджуючи, що ми ж такими були, хотіли теж привернути до себе увагу.
 Мені сподобалася думка мого знайомого, в якого теж є діти. Він сказав: "А мені подобаються сучасні діти. Чому? Тому, що вони говорять все відверто, напряму.” І я погоджуюся з ним: відвертість, правда, можливо, допоможуть їм легше спілкуватися, жити у цьому складному суспільстві. Діти болісно реагують на найменший прояв фальші, оберігають свій світ від зухвалих і непродуманих дій дорослих. Говорячи про тендітність, тонкість, уразливість, ніжність дитячого серця, я маю на увазі не слабкість і безпорадність, а те, що сучасні діти мають тв
 ердість, мужність, стійкість, здатність висловлювати позицію і власну точку зору.
 Сучасна дитина прагне цікавитися всім тим, що сьогодні відбувається у світі: новинками, винаходами, витворами. В ній водночас живе і творець, і філософ, і дослідник. 
 Змінюється світ, змінюється людство, змінюється дитина. Сьогоднішній світ дуже впливає на розвиток дитини. Сучасний світ – це оточення, соціальне середовище, в якому живе і яке безпосередньо впливає на формування особистості. З кожним роком діти стають розумніші, зацікавленіші, відвертіші, розкутіші.
 У сучасній дитині треба виховувати інтелектуальну тонкість, чуйність, чутливість до мудрості людської. Турбота про гармонійний розвиток моралі, почуттів, про виховання благородства серця, чистоти всіх духовних поривань і прагнень є суттю виховання нової людини. Нам, дорослим, потрібно пам’ятати правила педагогіки:
- запобігти руйнації особистості може щирість, любов, взаємоповага;
- виховання словом, справою, прикладом повинно стати стратегією виховання;
- велику роль у вихованні відіграють слова: що ми говоримо і як ми говоримо. Слова живуть не тільки в ту мить коли вони звучать, а й багато років потому: манера спілкування з дітьми, тон стосунків мають величезне значення для створення позитивного стилю життя, життєвої філософії людини.
 Я вірю в могутню, безмежну силу слова вихователя. Слово – найтонший і найгостріший інструмент, яким ми, вчителі, повинні вміло доторкатися до сердець вихованців.
 Дитинство сучасного покоління, без сумніву радісне і спокійне, але воно не стало простішим. Трапляються не тільки непорозуміння, а й драми – життя складне і суперечливе.
 Я хочу, щоб буквально кожна дитина побачила прекрасне, зачудовано зупинилася перед ним, зробила прекрасне часточкою свого життя, відчула красу цього світу. Отже, важливу роль у школі відіграє творче виховання, в основу якого я покладаю використання різних засобів, підходів до дитини, орієнтованих на розв’язання творчих задач. Адже і В.О.Сухомлинський зазначав, що "...без творчого життя особистість не може бути вихованою, без творчості немислимі духовні, інтелектуальні, емоційні, естетичні взаємовідношення.” Саме творчість стимулю
  розвиток інтересів, мислення, дослідницької діяльності, що є одним з основних завдань школи.
 Не все нас влаштовує в цій стрімко зростаючій зміні. Вона неначе повертає нам наші минулі помилки, неправильні погляди, поспішні судження, непродумані вчинки, а діти дорослішають швидше, ніж змінюються наші уявлення про них. І за ці помилки відповідають не тільки дорослі, а й діти теж несуть не меншу відповідальність за своє теперішнє майбутнє. Ми ж, вихователі, ставимо до них високі вимоги тому, що передаємо їм невтихаючий вогонь традицій і все те, що вже зроблено
Назад