Вихованя дітей

ДО УВАГИ БАТЬКІВ!

1. Виховує все: люди, речі, явища, але на першому місці батьки й педагоги. Учити жити – це значить передавати із серця в серце моральні багатства. І передає ці багатства той, хто з колиски пестить дитину, хто дбайливою рукою підтримує її перший крок, хто веде її за руку першою стежинкою життя. Це мати, батько, вчитель.

2. Виховання починається із дня народження. Перше, із чого дитина починає пізнавати світ, -це ласкава материнська усмішка, тиха колискова пісня, добрі очі, лагідні обійми. З усього цього складається перше уявлення про добро і зло.
3. У сімейному вихованні вирішальну роль відіграє морально-політичне обличчя батьків.Могутньою вихованою та благородною силою для дітей сім’ї стає тільки тоді, коли батько і мати бачать високу мету свого життя, живуть в ім’я високих цілей, що збільшують їх в очах дитини.
4. Турбота батька і матері про здорову сім’ю. Справжня мудрість вихователя – батька, матері – в умінні дати дитині щастя дитинства – це спокійне домашнє вогнище.
5. Сім’я – це первинний колектив українського суспільства. Чи почуває дитина, що блага її життя – наслідок великої праці батьків, турботи люблячих її людей?
Є лише один шлях: учити дитину робити добро для нас, батьків, вихователів; учити дітей розуміти й переживати всім серцем, що вона живе серед людей і що найглибша людська радість – жити заради когось.
6. Головних рецептів сімейного виховання немає. Є люди, здатні тільки родити, але не здатні по-справжньому народжувати. Повнокровна й гармонійна особистість народжується материнською і батьківською мудрістю. Народження дитини – велике і важке діяння, щаслива і складна праця, яка називається вихованням.
 
Щоб виховати дитину, слід дотримуватися правил у реалізації своїх сімейно-побутових педагогічних функцій. Основні з них такі:
 
1. Встановлюйте і дотримуйтесь загальноприйнятих норм поведінки, чіткого режиму життя (праці, навчання, дозвілля, відпочинку),  практикувати визначення кожному членові сім’ї його обов’язків, контролювати їх виконання, спільно з дітьми аналізувати стан життя родини, її перспективи, внутрішньо сімейні плани.
2. Постійно тримайте в полі зору шкільне життя дитини, цікавтесь її успіхами, проблемами, труднощами, інтересами, запитами, прагненнями і способами їх задоволення.
3. Знайте товаришів своєї дитини, зони її неформального спілкування, сповідувані нею ідеали, пріоритетні життєві орієнтири.
4. Виховуйте у дітей відповідальне, ціннісне ставлення до свого здоров’я, розуміння обов’язку допомагати в майбутньому своїм пристарілим батькам і родичам, дітям, усім нужденним людям, утримувати свою сім’ю.
5. Компетентно й педагогічно грамотно обговорюйте з дітьми проблеми асоціального змісту життя окремих людей (наркомани, алкоголіки), перша інформація повинна надійти від батьків, а не від компанії.
6. Обмежуйте доступ дітей до інформації, що популяризує проституцію, наркоманію.
7. Розвивайте і заохочуйте самостійність у дітей, уміння відстоювати свою позицію.
8. Підтримуйте постійний зв’язок зі школою.
9. Знайте і вмійте пояснити основні прикмети чи зовнішні ознаки вживання дітьми наркотиків,токсичних речовин.
10.Будьте готовими до прийняття певних „дисциплінарних” рішень щодо обмеження непродуктивного часу життя дитини і контактування її з „підозрілими” товаришами.

Інформаційна служба освіти